26 червня учень професора Гуденафа, Ніколас Ґрундіш, підтвердив, що професор Гуденаф щойно помер, лише через місяць до свого 101-го дня народження.
Найбільшим внеском професора Гуденафа за його життя стала розробка літій-іонної акумуляторної батареї. На знак визнання його досягнень Шведська королівська академія наук присудила йому та двом іншим вченим Нобелівську премію з хімії 2019 року.
На момент отримання нагороди професору Гуденафу було вже 97 років, що робило його найстаршим лауреатом в історії Нобелівської премії. Навіть отримавши Нобелівську премію, професор Гуденаф продовжував працювати в авангарді досліджень, присвятивши себе розробці твердотільних батарей.
Це також демонструє пристрасть старого джентльмена до науки, адже він присвятив їй усе своє життя.
Не можна не помітити внесок професора Гуденафа у розвиток людського суспільства. Він відкрив матеріали для позитивних електродів з оксиду літію, кобальту, оксиду марганцю та фосфату заліза.
Можна сказати, що без нього не було б ні літієвих батарей, ні наступних смартфонів і комп’ютерів, і, звичайно, не процвітаючої індустрії електромобілів, яку ми маємо сьогодні.
Незважаючи на те, що розвиток індустрії нових енергетичних транспортних засобів все ще триває, хоча професор Гуденаф помер, іскра, яку він залишив, продовжуватиме горіти.
